Західний кукурудзяний жук — небезпечний шкідник кукурудзи
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) – обмежено поширений в Україні карантинний шкідник. Загальновідомим фактором є те, що він потрапив краї з американського континенту і поступово тут «обживається». Існує думка, що незабаром, через активне розповсюдження , цей шкідник може втратити статус карантинного.
Рослини-господрі. Небезпечний шкідник кукурудзи, злакових, бобових, гарбузових, складноцвіткових. Діабротика є обмеженим поліфагом.
Шкодочинність. Шкодять як жуки ,так и личинкию. Дорослі особини багатоїдні, але спричинена ними шкода має другорядне значення. Тривалий час личинок вважали монофагами, оскільки живлення спостерігали виключно на коренях кукурудзи. Однак, останні дані свідчать, що личинки є олігофагами, оскільки здатні успішно завершати свій розвиток на 14 культурних та диких видах злакових культур.
Біологія. Західний кукурудзяний жук зимує у стадії яйця. За температури 4-5℃ яйцям властива факультативна ембріональна діапауза. У польових умовах після діапаузи, яйця впадають у холодове заціпеніння, яке триває до весняного відродження личинок. Яйця витримують температуру до мінус 10℃. Личинки відроджуються в ґрунті в третій декаді травня- першій половині червня. Протягом 30 днів личинка живиться коренями кукурудзи, об’їдаючи їх з периферійної зони до стебла, що призводить до полягання кукурудзи в вигляді «гусячої шиї». Як наслідок, рослина гине а при незначному пошкодженні- припиняє формування пагонів. Основна їх кількість розміщується в радіусі до 10 см від основи стебла. Живляться молоді личинки переважно кореневими волосками та тканинами коренів рослин. Розвиваючись, личинки вбуравлюються в нього, яка містить судинні пучки. Личинки третьої генерації через отвори в товстому корені можуть потрапляти в стебло. Личинки третього віку заляльковуються в земляних колисочках в середині червня до закінчення липня.
Стадія лялечки триває 5-10 днів.
Відродження імаго спостерігається з третьої декади червня і зберігається з появою приймочок на молодих качанах кукурудзи. Жуки живляться ними, об’їдаючи їх до вигляду щитки, а при значному скупченні знищують і молоде зерно качанів кукурудзи та паренхіму листка. Тривалість життя самки становить 19-126 днів. За цей період ( до кінця серпня) вони встигають відкласти в ґрунт від 500 до 1000 яєць. Репродуктивний період триває 10-15 днів. Основна маса яєць розміщена при основі стебла рослин на глубині 15-20 см. При яйцекладці самки віддають перевагу чорноземам або ґрунтам з підвищеним вмістом глини, найменше придавлюють їх піщані ґрунти. Температурний оптимум розвитку D.v.virgifera.- d vt;f[ 21-30℃, нижній поріг розвитку імаго – близько +9℃. Яйцекладка закінчується наприкінці серпня ,і в вересні основна маса жуків гине. Але в безморозний період жуки зустрічаються в природі до листопада. На глибину відкладання яєць впливає вологість.Чим вона вища, тим мілкіше відкладені яйця. Шкідник розвивається в одній генерації за рік.
Морфологічний опис. Імаго. Тіло жука продовгувате , зеленувато-сіре, жовто-коричневе або темно- коричневе до чорного .Середня довжина- 5,5 мм. Черевце самок значно значно ширше й довше, ніж самців, і його край виступає з-під надкрил. У самців черевце ніби обрубане.
Яйце овальне, злегка видовжене блідо- жовте. Довжина його- 0,6 мм, ширина- 0,4 мм. Личинка біла або блідо-жовта, червоподібна, з коричневою хітинізованою головною капсулою, передньогрудним і анальним щитками.
Лялечка безпокривна, блідо-жовта або біла,4,5-5,5 мм завдовжки, живе в ґрунті в колисочках біля коріння рослин.
Шляхи розповсюдження. На стадії яйця шкідник розповсюджуються з ґрунтом, на стадії імаго розселяється при перельотах, а також транспортними засобами, з різними вантажами, засобами повітряних сполучень.
Система карантинних заходів. У разі виявлення західного кукурудзяного жука на території Україні вживають всі заходи з ліквідації первинного вогнища згідно з карантинними правилами. Для цього передбачено запобіжні, організаційні, агрохехнічні, біологічні і хімічні заходи.
Запобіжні заходи включають:
- заборону ввезення на територію України із зон зараження країн розповсюдження ЗКЖ зерна кукурудзи, кукурудзяних качанів, насіння кукурудзи, частин рослин кукурудзи.
- ретельний карантинний огляд всіх партій зерна кукурудзи що надійшли з країн розповсюдження ЗКЖ.
Організаційні заходи полягають у тому, що на територію, де виявлено шкідника накладають карантин. При цьому встановлюють межі та розмір виявленого вогнища, регламентують перевезення з підкарантинної зони, інформують населення району, де виявлено карантинний організм. Створюються технологічні карти вирощування кукурудзи з урахуванням заражених площ західним кукурудзяним жуком.
Агротехнічним заходом проти ЗКЖ є сівозміна. Площа після збирання врожаю кукурудзи переорюють і наступного року засівають іншими культурами. На цих полях забороняється висівання кукурудзи протягом трьох років
Біологічний метод спрямований на використання природних ворогів.
Хімічний метод проводять препаратами (інсектицидами ) згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання».
Протягом вегетаційного періода проводити обстеження посівів кукурудзи на виявлення РШО, в виявленому вогнищі проводити локалізаційно-ліквідаційні заходи.
Головне управління Держпродспоживслужби
в Сумській області
