Інформаційна безбар’єрність: які інструменти запроваджують медіа, щоб інформація стала більш доступною для аудиторії
У рамках Національного тижня безбар’єрності в Україні представниця Національної ради у Сумській області Лариса ЯКУБЕНКО надала відеокоментар щодо інформаційної безбар’єрності.
«Інформаційна безбар’єрність – один із 6 напрямків безбар’єрності. Вона передбачає створення умов, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах і з використанням технологій, які забезпечують їх потреби. Наприклад, це великий шрифт або шрифти, які легко читаються – для людей з порушенням зору. Субтитри чи жестова мова – для людей із порушенням слуху», – прокоментувала Лариса Якубенко.
За її словами, Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення у рамках Плану реалізації Стратегії діяльності медіарегулятора на 2024-2026 роки здійснює аналіз медіапродукції щодо стану інклюзивного доступу до інформації.
За результатами моніторингів було зафіксовано, що 33 із 35 загальнонаціональних телеканалів використовують технології субтитрування. Це свідчить про наявні можливості телемовників для забезпечення інклюзивного доступу до інформації завдяки використанню адаптивних технологій.
Разом із тим, левова частка використання субтитрування стосується саме рухомого рядку, що є окремим самостійним форматом поширення інформації і не синхронізується з текстом, озвученим в інших програмах.
Жестова мова використовується 10 телеканалами і з них 7, які працюють у форматі марафону «Єдині новини». Обсяг застосування жестової мови склав всього 2,6% від загального обсягу мовлення, з них 2,5% припадає на «Перший телеканал».
У розрізі місцевих медіа Сумщини – Шосткинська телевізійна компанія «Телеком-Сервіс»» упродовж багатьох років супроводжує жестовою мовою підсумкові випуски новин.
У Конотопі Мистецько-інформаційний радіотелевізійний центр «Вежа» забезпечує супровід жестовою мовою прямоефірних передач, які мають суспільно важливу значимість. Конотопський мовник нещодавно також започаткував дублювання за допомогою штучного інтелекту власних інформаційних сюжетів.
Ще одним із параметрів, які відстежує Нацрада, є доступність медіасервісів на замовлення для людей, які мають порушення зору та слуху.
За результатами моніторингу та аналізу каталогу провайдера аудіовізуальних сервісів на замовлення ТОВ «МЕГОГО» зафіксовано, що у каталозі медіасервісу адаптовані для осіб з інвалідністю шляхом аудіоопису, субтитрування чи жестовою мовою 87% серіалів, 86% фільмів, 73% мультфільмів.
Дані проведеного моніторингу свідчать, що для покращення інклюзивного доступу до інформації потрібно продовжувати розпочаті зміни та удосконалювати законодавчу базу.
«За даними Центру соціальних досліджень та поведінкової економіки, 83% респондентів назвали безбар’єрність важливою цінністю для суспільства. Тому забезпечення інформаційної безбар’єрності, а також інших напрямків доступного суспільства сьогодні є завданням не тільки влади, але й бізнесу, громад, медіа та кожного з нас», – підсумувала представниця Національної ради у Сумській області.
Національний тиждень безбар’єрності в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської
