Те, чому не вчать в університетах
Людина рухається вперед тільки тоді, коли постійно навчається. Тож знову набуття нових навичок і технологій завдяки практичній частині навчання "Основи адаптації людей з порушенням зору 2.0" педагогами ІРЦ м. Білопілля. Ця практична частина присвячена людям з проблемами з зором.
Мабуть ви читали пости щодо Міжнародного Дня білої тростини, але що робити, яким чином допомогти людині, яка має проблеми з зором? І чи потрібна їй допомога? Ми навіть і не розмірковуємо про це, бо не стикалися, або маємо загальні враження та стереотипи. Дане навчання дає зрозуміти, поспілкуватися і побачити як живуть поруч люди, які мають з собою білу тростину, як ми - сумочку, сонцезахисні окуляри тощо.
Відчути те, що відчувають вони, рухаючись вперед, долаючи байдужість та нерозуміння, користуючись нерівними дорогами, орієнтуючись в просторі не маючи жодної картинки перед собою - тільки білу тростину. А ще - вони не так часто користуються такими класними для нас тактильними покриттями. В інтер’єрі їм потрібна зовсім інша кольорова гама. Іпотерапія повертає їх до життя, а спілкування з цими чудовими людьми викликає тільки позитивні емоції.
Захват від вміння володіти гаджетами та іншими пристроями. Відчуття невідомості переходило поступово у відчуття захвату, а потім тихо кидало на землю, а усвідомлення проблем людей з іншими потребами надавало сил і впевненості в користі інформації. Музей темряви 3.0 змусив стати безпорадними. Очі фактично не адаптувалися, задіяні слух та тактильні відчуття давали збій. Вулиця, шалений шум машин, що десь рухаються, пішохідних перехід, що відчувається тільки білою тростиною, лава, смітник, мотоцикл, смак соку (певні асоціації - етикетка не шрифтом Брайлю та і читати ним немає вміння, якби й був). Потім сходи, музей тактильний, квартира, яку потрібно знайти, відчинити ключем. Гостра потреба в супроводувачі/агенті (по факту їх немає, а якщо хтось береться за цю справу, то не має елементарних знань як поводитися з клієнтом, щоб було зручно і ненав’язливо обом, а головне як себе поводити з клієнтом в ліфті, на дорозі, потязі, метро тощо). Упорядочений інтер’єр, де все повинно стояти відразу на своїх місцях, щоб не перечепитися, кухня - на столі спеціальна мірка для води, що подає знак, що її досить…
І ще багато чого, на що ми зовсім ніколи не звертаємо уваги, тому що більшість інформації отримуємо саме через зір.
