Врегулювання спорів між власниками, користувачами суміжних земельних ділянок
У зв'язку із зростанням кількості звернень до Білопільської міської ради з питання врегулювання межових спорів, порушення правил добросусідства, до уваги жителів територіальної громади надаємо відповідний інформаційний матеріал.
Відповідно до ст.103 Земельного кодексу України добросусідство полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)
До суб'єктів відносин добросусідства відносяться не лише власники земельних ділянок, а також землекористувачі.
Виходячи з суті поняття добросусідства власники та землекористувачі земельних ділянок мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей і які не перешкоджають їм використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Земельний кодекс передбачає право власників та землекористувачів земельних ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У випадку, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних частинах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева. Витрати покладаються на сусідів у рівних частинах.
Під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів, вулиць і доріг відповідно до їх призначення, згідно з новими державними будівельними нормами (ДБН), вступили в дію 01 жовтня 2019 року, відстань від межі суміжної земельної ділянки до висаджених кущів, має становити 1 м, до стовбурів дерев — від 4 до 6 м залежно від крони, але не менше половини її діаметру.
У разі виникнення конфлікту між власниками, користувачами суміжних ділянок, та неможливості самостійного врегулювання спору законодавство м передбачено можливість вирішення питання шляхом звернення до:
1. Органів місцевого самоврядування, які згідно ст.158 Земельного кодексу вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.
За необхідності, строк розгляду звернення може бути продовжений, але не більше одного місяця від дня його надходження. (відповідно до ст.20 Закону України “Про звернення громадян”)
2. Якщо ж між землевласниками існує спір, зокрема, якщо жодним іншим способом не вдалось його вирішити, то питання щодо меж земельних ділянок вирішуватиметься у судовому порядку.
Слід пам'ятати, що за певних умов за порушення вимог законодавства щодо використання суміжних земельних ділянок передбачена відповідальність:
1. Особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи (стаття 22 Цивільного кодексу України).
2. Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність, передбачену статтею 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення
3. За знищення межових знаків передбачена відповідальність статтею 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
