Особливості заняття фізичними вправами у дітей з аутизмом
На даний час людство переживає складні часи через війну, особливо важко переживають цей період діти з аутизмом. Для них це зміна повсякденного ритму життя, до якого вони вже цілком звикли.
Аутизм у дітей спостерігається все частіше та характеризується розладом розвитку нервової системи, що спричинює порушення соціальної взаємодії, вербальної й невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою.
Робота з аутичними дітьми потребує комплексного рішення і охоплює психологічну, педагогічну та реабілітаційну корекцію. Дитячий аутизм гірше інших форм психопатології дитячого віку піддається терапії і тому потребує побудови ясних і ефективних програм по корекції.
Фізичні вправи при аутизмі – це одне з найдієвіших допоміжних засобів. У багатьох дітей з аутизмом фізична активність викликає протест, і важливо зрозуміти, чому це відбувається.
Постійне заняття лікувальною фізичною культурою:
• покращують здатність до навчання і виправляють недоліки в мовному, фізичному розвитку дитини;
• розвивають здатність до імітації (наслідування);
• виховують комунікативні навички;
• формують навички рухів власного тіла.
Правильно спланована програма лікувальної фізкультури здатна створити цікавий і безпечний, з точки зору дитини, простір, в якому можна взаємодіяти з іншими людьми. Для дітей з цим діагнозом переважною формою ЛФК є ігрова методика, яка застосовується з метою відновлення та зміцнення організму.
Заняття фізичними вправами повинно включати в себе вступну, основну та заключну частину. Метою вступної частини є підготувати організм дитини до основної частини, її тривалість займає 10-20 % часу заняття. До вступної частини входять вправи загально-розвиваючі вправи, тому що вони підвищують загальну працездатність, формують правильну поставу, призводять до покращення рівноваги та координації рухів, їх точності, свідомому опановуванню положеннями та рухами тіла (різні види ходьби, махові, колові рухи руками).
Головне завдання основної частини – зміцнити серцево-судинну, дихальну та нервову систему, підвищити силову витривалість м’язового корсету, тривалість основної частини займає 50-70 % часу лікувальної фізичної культури. Для дітей з аутизмом більша частина часу приділяється вправам в ігровій формі, адже ці вправи формують, покращують та допомогають оволодіти навичками.
В заключній частині, яка займає 10-20% часу заняття необхідно застосовувати ходьбу, вправи на розслаблення та дихальні вправи. Основна ціль заключної частини полягалє у зниженні фізичного навантаження та повернення організму дитини до спокійного стану.
Заняття доцільно будувати в плані рівномірного розподілу психофізичного навантаження і проводити за схемою : привітання; вільні дії, що полягають в тому, що включається тиха музика, прослуховуючи музику, дитина має волю дії, вона може роздивлюватись, чіпати все, що знаходиться в приміщенні, проте заключним ланцюжком схеми є музично-ритмічна розминка.
Музично-ритмічна розминка повинна в себе включати:
• маршування являє собою просту рухову активність, що відноситься до великої моторики, яка може також розвивати ряд інших навичок, в тому числі імітацію;
• батут – стрибки на батуті найкраще допомагають дітям з аутизмом розвинути велику моторику і прибрати тривогу.
• ігри з м'ячем (перекочування м’яча, введення м’яча, відбивання м’яча);
• кроки або зашагування на сходинку;
• вправи на розвиток рівноваги (ходьба по гімнастичній лаві, балансування на платформах).
Отже, психічний розвиток тісно пов'язаний з фізичним, тому використання музикотерапії в поєднанні з лікувальною фізкультурою при корекції аутизму дуже важливо і дає суттєві результати.
