Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення
Полезахисні лісові смуги є надважливим елементом у формуванні стійких до несприятливих умов агроландшафтів. Основним завданням полезахисних лісових смуг є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах України.
На території України обліковується близько 440 тис. га полезахисних лісових смуг, основною метою яких є захист від ерозії ґрунтів у лісостеповій та степовій зонах України. Проте, довгий час були відсутні нормативно-правові акти, якими було б визначено процедуру їх утримання та збереження з метою виконання агролісомеліоративної функції.
22 липня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 650, якою затверджено «Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення» (далі – Правила). Постанова набула чинності 30 липня.
Правилами закріплено основні вимоги по утриманню лісових смуг, а також встановлено проведення комплексу заходів для забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги.
Тож, на що необхідно звернути увагу.
Правила покладають на землекористувачів обов'язок проведення заходів з утримання та збереження полезахисних смуг.
Підставою для проведення таких заходів є:
- затверджені в порядку, визначеному статтею 48 Лісового кодексу України, матеріали лісовпорядкування;
- проведення обстеження комісією, що утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру.
Правилами визначено порядок утворення та повноваження комісії, а також встановлено перелік документів, які складаються за результатами її роботи.
Комісія утворюється органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, протягом 14 календарних днів після отримання клопотання землекористувача про необхідність проведення невідкладних заходів у насадженнях полезахисних лісових смуг.
Головою комісії визначається представник органу місцевого самоврядування або територіального органу Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами. До складу комісії включаються землекористувач (або його уповноважена особа), представники державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, територіального органу Держлісагентства, органу місцевого самоврядування або територіального органу Держгеокадастру, до повноважень якого належить передача у власність або користування земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами.
Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень та розроблення комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації і проводиться за такими додатковими показниками:
- вид;
- площа, довжина, ширина, кількість рядів;
- головна порода;
- конструкція;
- віковий період;
- лісівничо-меліоративна оцінка.
Видами полезахисних лісових смуг залежно від їх розташування та призначення є:
1) полезахисні (поздовжні і поперечні) лісові смуги, розташовані по межах полів у рівнинних умовах,
2) стокорегулювальні полезахисні лісові смуги, розташовані на схилах більше 30°,
3) прияружні полезахисні лісові смуги, розташовані уздовж брівки яру або вище його вершини,
4) прибалкові полезахисні лісові смуги, розташовані уздовж брівки балок,
5) придорожні полезахисні лісові смуги, розташовані уздовж польових доріг,
6) садозахисні лісові смуги, розташовані по межах садів, розсадників та виноградників,
7) інші полезахисні лісові смуги у складі кольматуючих, приканальних, затишкових, прифермських, меліоративно-кормових, протиерозійних і донних захисних лісових насаджень.
Головна порода у мішаних насадженнях повинна становити не менше 50 відсотків здорових дерев. До здорових відносяться дерева, які мають в кроні не більше 10 відсотків сухих гілок. Насадження з наявністю здорових дерев 25 відсотків і менше відносяться до загиблих.
Конструкція полезахисних лісових смуг характеризується вітропроникністю поздовжнього вертикального профілю насадження та поділяється на: щільні, ажурні, продувні, ажурно-продувні полезахисні лісові смуги.
Вікові періоди насаджень встановлюються залежно від переважаючої породи та її віку. Лісівничо-меліоративна оцінка визначається у балах.
За результатами лісівничо-меліоративної оцінки полезахисних лісових смуг з метою поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності проводяться такі заходи:
- зріджування в процесі рубок догляду в насадженнях першого - третього вікових періодів;
- реконструктивні рубки;
- створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення;
- збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу;
- захист від шкідників і хвороб.
Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення чітко визначають механізм, підстави та періодичність проведення рубок.
Так, наприклад, чергові рубки догляду проводяться у разі потреби через п'ять - сім років.
Окрім того, заборонено здійснювати діяльність, що може негативно впливати на збереження та використання полезахисних лісових смуг, а саме:
- складувати матеріали;
- будувати будь-які споруди;
- влаштовувати звалища сміття, снігу та льоду;
- обладнувати стоянки транспортних засобів;
- випалювати суху рослинність, розпалювати багаття;
- добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи;
- знищувати мурашники, ловити птахів і звірів;
- провадити будь-яку діяльність, що може негативно впливати на стан полезахисних лісових смуг.
Неухильне дотримання Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги дозволить забезпечити належний стан полезахисних лісових смуг, а також створити належні умови для підвищення їх стійкості, родючості, оздоровлення, посилення захисних та інших корисних функцій.
